Хочу продемонструвати вам найтипічнішу ситуацію на стем-конференціях. Конференція 2022 року, яка відбувалася на початку грудня та була присвячена штучному інтелекту.
Власне, в чому “традиційна” проблема?
Сайт конференції. Дивимося на перелік спікерів:
Із чотирьох осіб всі чоловіки, жінок – 0. Дивимося далі:
Із 8 спікерів “рахунок” 8:0 на користь чоловіків. Продовжуємо, перелік ще не закінчився:
з 12 спікерів “рахунок” 12:0 на користь чоловіків. Гортаємо далі:
Із 16 спікерів бачимо “рахунок” 15:1 на користь чоловіків, на користь експертів.
Чи означає це, що організатори таким чином хотіли сказати, що немає експерток у сфері штучного інтелекту? Я щиро впевнена та вірю, що ні, справа не в цьому 🤞 це не було зроблено навмисне.
Ця ситуація – це найкраща демонстрація того, що відбувається, коли перед організаторами не стоїть задача рівної представленості, коли ніхто не замислюється над гендерною рівністю своїх івентів. Якщо все робити за замовчуванням, організовувати так, як воно “організовується” (у сферах, де є очевидний перекос у бік певного гендеру), то, очевидно, буде саме ось така ситуація, саме ось ця відсутність рівної представленості у вигляді умовних 15 експертів і однієї експертки.
Описаний момент – це вже величезне поле для рефлексії та обговорення того, що можна робити, щоб подібні ситуації не виникали.
Але це не все!
Якщо подивитися на розклад самої конференції. Можна перейти на воркшопи. 5 днів воркшопів – один день, один експерт, тут “нічого” цікавого. Щодо самого дня конференції. Все розписано на слоти по 45 хвилин, тобто у кожного спікера є свої 45 хвилин експертності. У всіх. Майже…
Неможливо не звернути увагу на те, що у єдиної спікерки на цій конференції немає своїх самостійних повноцінних 45 хвилин експертності.
Я ще раз хочу зауважити, що я не вважаю, що організатори зробили це навмистно. Я ще раз наголошую на тому, що такі ситуації виникають коли перед організаторами не стоїть задача рівної представленості, коли про це ніхто не думає та не бачить в цьому проблеми. Навіть якщо, в даному випадку, це колеги, які давно працюють над одним проєктом, навіть якщо експертка з тих чи інших причин не хоче робити доповідь одна, то все одно можна знайти різні коректні виходи з подібної ситуації. Як мінімум – збільшити слот цієї частини конференції у 2 рази. Знову ж таки, це ще одне, додаткове, поле для роздумів та дискусій що і як можна робити, щоб уникати таких моментів.
Для того, щоб всі краще розуміли в чому одна з проблематик подібних ситуацій, я хочу навести один факт.
Дослідження, проведене ІМІ в четвертому кварталі 2022 року, показало, що в середньому онлайн-медіа зараз цитують експерток лише у 12,5% матеріалів. Таких низьких показників ІМІ не фіксував із 2014 року.
Інститут масової інформації: ВІЙНА ТА ГЕНДЕРНИЙ БАЛАНС. МОНІТОРИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ЧЕТВЕРТИЙ КВАРТАЛ 2022 РОКУ
Зниження показників присутності жінок у медіа почали фіксувати ще у квітні-червні 2022 року. Ще декілька цитат із дослідження ІМІ:
Щодо тематичного наповнення, найчастіше в третьому кварталі експертки коментували міжнародну тематику (48,4% всіх коментарів експерток). Значно менше жінки були залучені як експертки в матеріалах про війну (лише 10,9% коментарів); у темах, які стосувалися виживання, гуманітарної катастрофи й наслідків війни (9,4%); економіки й бізнесу (7,8%) та кримінальної хроніки (6,3%). Експертки також коментували теми прав людини, погоди, здоров’я та науки, однак цих згадок було досить мало.
Інститут масової інформації: ВІЙНА ТА ГЕНДЕРНИЙ БАЛАНС. МОНІТОРИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ЧЕТВЕРТИЙ КВАРТАЛ 2022 РОКУ
«Помітно, що тенденція із залученням експерток в медіа значно впала. Причина цьому війна. Вся стрічка у військовій хроніці. Цю тему коментують лише чоловіки, оскільки вони очолююють всі керівні посади ОВА та ОП. Коментарі цих чоловіків є офіційними джерелами, відповідно медіа беруть їх до новин. Є небагато коментарів від керівниці об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Гуменюк Наталії, втім відсоток присутності її коментарів ніяк не співмірний з її колегами чоловіками. Ще одна причина чому мало жінок-експерток медіа – журналісти активно беруть новини з телеграмів і адресно не звертаються до експерток. Це трапляється через брак людей в команді або не вбачають доцільність залучати жінок до експертизи,» – коментує медіааналітикиня ІМІ Яна Машкова.
Інститут масової інформації: ВІЙНА ТА ГЕНДЕРНИЙ БАЛАНС. МОНІТОРИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ЧЕТВЕРТИЙ КВАРТАЛ 2022 РОКУ
Відсоток присутності жінок-героїнь зріс на 3%, в порівнянні з попереднім кварталом, і наразі становить 33%. Це рівно вдвічі менше, ніж показник присутності чоловіків. Показник присутності чоловіків-героїв становить 67% в українських медіа.
Інститут масової інформації: ВІЙНА ТА ГЕНДЕРНИЙ БАЛАНС. МОНІТОРИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ЧЕТВЕРТИЙ КВАРТАЛ 2022 РОКУ
Найбільше згадок про жінок-героїнь у таких медіа, як УНІАН (51%) та ТСН (44%). Утім, як згадували дослідники ІМІ, такий високий показник зовсім не дорівнює якісному контенту. Здебільшого ці згадки є стереотипними та сексистськими.
Кількість згадок про жінок у темі шоубізнесу зросла більш ніж удвічі в четвертому кварталі 2022 року в порівнянні з попереднім кварталом (із 16 до 34%). Традиційно найбільше сексистських та принизливих новин розмістили на ТСН та УНІАН. У попередніх моніторингах ми пояснювали, чому токсичний такий контент і чому він погіршує життя українських жінок та дівчат. Нагадаємо також, що дослідники ІМІ проаналізували 50 найпопулярніших українських медіа на наявність токсичних, стереотипних меседжів щодо жінок та чоловіків.
У матеріалах про шоубізнес чоловіки були героями у 9,4% публікацій. Традиційно сексистського чи принизливого контенту щодо чоловіків українські медіа не публікували.
Здавалося б, коли у феміністичного руху, в його активісток є стільки значних позитивних зрушень, ми в питанні видимості експерток “відкотилися” назад на так багато років.
English 
Ukrainian