ГО Стемініст із гордістю ділиться виступом неймовірних науковиць, представниць Дніпровського державного технічного університету, який прозвучав під час події до Міжнародного дня жінок та дівчат у науці.
Це щира, глибока й надзвичайно натхненна промова про силу освіти, про науку як опору в складні часи, про материнство, втрати, віру та нові початки. Це історія двох жінок різного віку й життєвого досвіду, яких об’єднала наука, університет і спільне переконання: ніколи не пізно вчитися, починати та будувати майбутнє.
У цьому виступі — приклад жіночого лідерства, стійкості та взаємної підтримки. Він демонструє, як знання стають інструментом відновлення, а освіта — шляхом до стабільності, внутрішньої опори та розвитку навіть у найскладніші часи.
Наша громадська організація системно працює над підвищенням видимості жінок у науці та освіті, адже саме особисті історії формують нові рольові моделі й руйнують стереотипи щодо віку, досвіду та можливостей у STEM.
Поширюючи голоси науковиць і студенток, ми створюємо простір, у якому освіта сприймається як доступний інструмент відновлення, професійного розвитку та соціальної стійкості. Такі історії демонструють, що навчання може ставати точкою опори навіть у часи невизначеності, а підтримка спільноти — важливим фактором збереження мотивації та віри у власні можливості.
Для нас це не лише натхнення, а частина довгострокової роботи з формування інклюзивного академічного середовища, де жінки різного віку та досвіду бачать себе в науці й мають сміливість будувати власне майбутнє.
Щиро дякуємо Ірині Ткаченко та Анастасії Кролевській за відвертість, силу слова та натхнення, яким вони поділилися зі спільнотою.
Вічна шана та доземний уклін нашим Захисникам і Захисницям 🇺🇦 — тим, хто щодня стоїть на сторожі нашої свободи, виборює право на життя, навчання й майбутнє, і завдяки кому ми маємо можливість працювати, мріяти та будувати сильну Україну.
Далі текст промови, запрошуємо до читання!
«НІКОЛИ НЕ ПІЗНО: ІСТОРІЇ ЖИТТЯ, НАВЧАННЯ І НАУКИ»
[Ірина]
Моє ім’я Ірина, і я економіст. Ми з Настею сьогодні розповімо про наш шлях — про те, як навчання, знання та віра в себе допомагають нам рухатися вперед, навіть коли життя ставить складні випробування.
[Настя]
Мене звати Настя. Я — першокурсниця, мама маленького сина, учасниця бойових дій. Мій чоловік також воює. Мені 30, і я починаю навчання зараз. Це нелегко, але я знаю: освіта і знання допомагають відновити контроль над власним життям і готують до майбутнього.
[Ірина]
Сьогодні я відзначаю 30 років своєї наукової діяльності, а Насті сьогодні 30 років життя. І ми поряд — тут, щоб поділитися досвідом, знаннями і вірою, що ніколи не пізно починати, навчатися і будувати своє майбутнє.
[Настя]
Для мене це новий початок у навчанні, у житті, у планах на майбутнє. І бути тут поряд з Іриною, бачити, що досвід і підтримка можуть надихати — це неймовірно цінно.
[Ірина]
Усі мої досягнення останніх 10 років я присвячую своєму сину. Він — моє джерело сили, мій натхненник і причина не зупинятися навіть у складні моменти.
[Настя]
Мій син і мій чоловік надихають мене на нові знання та дії, навіть коли життя ставить переді мною труднощі.
[Ірина]
Що нас об’єднує? Попри різний вік і життєві обставини, ми обидві пройшли через втрати і обрали навчання і науку як свій шлях. Це не просто вибір професії — це спосіб будувати життя, навіть коли здається, що світ зупинився.
Хочу сказати вам головне: 60 — це не пізно, щоб почати нове. 30 — це не пізно, щоб змінити життя.
[Настя]
Ми вчимося не лише для себе. Ми вчимося для тих, кого любимо, для тих, хто дивиться на нас і вірить. Ваш приклад надихає, а ваші маленькі кроки сьогодні — великі перемоги завтра.
[Ірина]
Навчання допомагає нам відновлюватися, надихає діяти і робити життя стабільним. Знання відкривають можливості: приймати виважені рішення, планувати життя, забезпечувати стабільність родини та підтримувати розвиток дітей.
[Настя]
І пам’ятайте: підтримка один одного важлива. Ми вчимося разом, ділимося досвідом, надихаємося прикладом тих, хто поруч.
[Ірина]
Тому не відкладай свої мрії, не бійся нового. Навіть після втрат, навіть у будь-якому віці — ви можете навчатися, творити і будувати своє життя.
[Настя]
Попри біль втрати, ми пишаємося нашими героями, і ми впевнені, що вони пишаються нашими досягненнями. Життя триває, і кожен день дає нам шанс будувати майбутнє, роблячи кроки вперед. Нас не зупинять ні труднощі, ні обставини — ми йдемо далі з вірою, силою і знаннями.
[Ірина]
Дякуємо за увагу! Нехай ваше навчання і ваша робота над собою завжди буде джерелом натхнення і сил для вас та ваших близьких.
English 
Ukrainian